-Ти щасливий на рибалці?-
Запитав синок Микита,-
Це, татусю, коли можеш
Відро риби наловити?
-Синку, ти не зрозумієш,
Постараюсь розказати:
Від одного слова млієш,
Стан душі - не описати!
Ще свідомість хоче пити,
Щось про тости говорити,
А наживку від закуски
Вже не можеш відрізнити…
То для кожного рибалки
Оце й є вершина щастя,
Пощастить прийти з уловом
Може, десь колись удасться.
-Дуже дивні ці дорослі,-
Певні роздуми в Микити,-
То, виходить, на рибалці
Можна рибу не ловити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Катерина Собова