ЧужинА, чужинА
Непривітна, нелюба, недобра.
В нашій Неньці війна.
Українці воюють хоробро.
Ворог нищить людей,
Не жаліє старого й малого.
Скільки горя й смертей,
І утрати всього дорогого!
Сплюндрувало майно
І дороги, і рідну природу
Росіянське лайно.
А здавалось, одного ми роду.
Ні житла, ні харчів
У понівеченій Україні.
Лиш юрба втікачів
Порятунку шукає в чужИні.
Емігрантське життя -
(А бодай би не знати нікому!)
Туга, сум, каяття
І жага повернутись додому.
Так тривало завжди
У нещасній моїй Україні:
Від війни і біди
Наш народ рятувавсь на чужИні.
Там вже, як пощастить.
Там не знаєш, чого слід чекати.
Тільки серце щемить:
ЧужинА - то не лагідна мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2022
автор: Leskiv