2 0 2 ПОЇЖДЖАЙ----А. ХАЙТЛІНА

2  0  2  ⠀⠀⠀  Поїжджай.

Їдь,  як  дихається  і  дорога  стелиться,
Ти,  бо  в  гості,  не  навічно  ж  заселитись,
Йди  до  ведмежати,  матінко-ведмедице,
І  до  віслючка  йди,  матінко-ослице.

Лине  погляд:  зляканий,  дівчачий,  ба́б’ячий,  
Точно  випустять?  Упевнені?  Узнайте!
Йди,  зайчихо,  до  малого  зайченяточки,
Чи  впізнаєш  ти  його  у  цьому  зайці.

Хто  хвостатий,  хто  іклисттий,  хто  з  косичками,
Що  везти  вам?  Чом  раніше  ви  мовчали?
В  довжелезній  черзі  -  білочки  з  лисичками,
Із  однаково  умитими  очами.  

Гляне  мимохідь,  із  сумнівом  прищуриться,
І,  як  гаркне  -  в  шафах  задзвенить  весь  посуд,
Лапку  дай  мені,  копитце  дай  чи  щупальце,
Геть  поїдемо  звідсіль  хутчіш  додому!

І  з  підскоком  -  по  бульварах  і  по  сходинках,
Днем  оцим  -  украй  коротким,  надто  довгим,
Мамо,  мам,  як  білченя  я  вмію  мовити,
Тату,  тат,  орлину  вже  я  вивчив  добре.

Всіх  відмінностей  вкрай  плівочка  зтончилася,  -
Де  тут  чий,  уже  ніхто  не  помічає,
Радо  з  віслючком  ведмедиця  лишилася,
І  ослиця  ведмежатка  колисає.

Мов  кінчалась  музика  -  та  не  скічилася,
Диригент  змахнув  і  заспівали  скрипки.    
Ніби  з  вітерцем  за  дзвоничок  вчепилися,
Різнобарвні  посилання  маргаритки.

Авторка  Alja  Khajtlina
Переклад  Yurii  Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Двести  второй  день
Поезжай,  пока  и  дышится,  и  едется,
Ты  же  в  гости,  не  навеки  поселиться.
К  медвежонку  приходи  его  медведица
И  к  ослёнку  приходи  его  ослица.
Взгляд  испуганный,  старушечий,  девчоночий,  
Точно  выпустят,  уверены?  Узнайте.  
Приезжай,  зайчиха,  к  малому  зайчоночку,
Если  ты  его  узнаешь  в  этом  зайце.
Кто  с  хвостами,  кто  с  клыками,  кто  с  косичками,  
Что  везти  вам?  Почему  вы  не  сказали?  
В  длинной  очереди  белочки  с  лисичками
С  одинаково  умытыми  глазами.  
Глянет  мельком,  недоверчиво  прищурится,  
И  как  крикнет  -  зазвенит  в  шкафах  посуда.  
Дай  мне  лапку,  дай  копытце  или  щупальце,  
И  пойдём,  и  полетим  уже  отсюда!
И  вприпрыжку  -  по  бульварам,  по  ступенечкам,  
Этим  днём  -  совсем  коротким,  очень  длинным.  
Мама,  мама,  я  могу  теперь  по-беличьи,  
Папа,  папа,  я  умею  на  орлином.  
Истончилась  до  конца  различий  плёночка
Где  тут  чей,  уже  никто  не  замечает.  
И  медведица  погладила  ослёночка
И  ослица  медвежоночка  качает.
Словно  музыка  кончалась  -  и  не  кончилась,  
Дирижёр  взмахнул  рукой,  запели  скрипки.  
Словно  ветер  пролетел  над  колокольчиком,  
Передал  ему  письмо  от  маргаритки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2022
автор: Юрій Шибинський