Ступа нога стежиною тендітно,
все хочеться знайти уділ,
залізти в свіже сіно не помітно,
послухати дзижчання бджіл.
Не можна бігти, бо загубиш долю,
а стиха йти - забудеш все,
що змушує тебе біжать на волю,
загубиться у темряві усе душі близьке.
Не страшно бути наодинці,
так з Богом говорить простіш,
і так прекрасний блиск росинки,
лиш крапля сліз її ясніш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2022
автор: Римма Іляшенко