місячні очі! бачу, ви усміхаєтеся,
й ця ваша усмішка осяває ніч. ―
вона звільняє мої плечі від тягаря
боротьби за життя, аж зітхаю зворушено.
та було мені бачити й чути,
о місячні сині очі,
як плачете невтішно ― й тоді я відчував,
як моя героїчна гідність опадає з мене, мов листя
з дерева пізньої осени вночі під холодним вітром.
я стояв перед вами, ніби те голе дерево,
не маючи власної волі, та готовий чинити вашу;
і коли ви були, мов розбуркане синє море,
ви котили мене, мов багато хвиль,
невідомо куди: чи за обрій,
чи до скелястого берега.
місячні сині очі, ви стали моїм призначенням.
незабаром вийду на волю,
й принесу вам плоди пізнання.
плоди гіркого досвіду ―
як вони вам смакуватимуть?
не виключаю, ви скажете,
що я спокусив вас та підманув, ―
не бійтеся, адже нема на землі
місця, що не могло б стати для вас вітчизною.
ви покотили мене, як хвилю
котить розбуркане море.
слухаю вашу солодку брехню,
й радію, що вся вона, вся, солодка,
призначена лиш мені, ― й хочу її ще більше.
місячносяйні очі, ви мене вмиротворюєте.
моїй душі так легко в вашому синьому світлі!
місячні сині очі, ви ― причина причин;
ви ― значення всіх відомих
слів пташиної мови.
всі пташині пісні, як також і людські,
співаються тільки для вас ―
я аж тепер усвідомив
цю приголомшливу істину:
все, що ви робите, робите правильно
і справедливо: навіть
незбагненно складні помилки.
я кинувся, мов собака,
на вашу священну ніч ―
сміюся тепер, мов безумець,
і волаю до вашої ласки
moonlight eyes, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=IDFUf6Yv8U8
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2022
автор: Buster