Приїхавши в російськомовне місто,
Щоб не розкрили простака сільського,
Не зміг "по-руські" говорити чисто,
А вдавсь, чомусь, до суржика сумського.
З роками затаїлась рідна мова,
Уже не «говорив», а лиш «балакав»,
Не знав, що мова – нації основа,
А снилося село – ночами плакав.
Здійнявсь до неба прапор жовто-синій
Під гучні крики – Слава Україні!
Нарешті зрозумів – тобі єдиній
Належать мої рими солов’їні.
Мова моя забита кацапізмом,
І винісши важкі руйнації,
Залишилась здоровим організмом,
Була і будеш ДееНКа нації.
4.09.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2022
автор: Микола Коржик