Куток, скриня, під бомбардуванням,
Де стеля труситься, ніби - востаннє,
Лежить старий сільський охлялий гармоніст.
То роздивляється світлинки сіроти́сні,
Де на весіллях і народженнях музичив,
То прикіпає до найрідних і найближчих,
…Яких чомусь, за яку кару, пережив.
Мов, нишком, дивиться на них - не постарілих.
Картки́ ж хитаються з підлогою на стінах,
Немов у коло кличуть дідуся самотнього.
Й забрати хочуть його зараз же, сьогодні.
31.08.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2022
автор: Юхниця Євген