Присіла осінь на горбочку,
Поглянула на рідний край
Та вишила собі сорочку,
Де сонце, гори, небокрай.
Вінок сплела барвистий з клена,
Додала стрічку золоту.
Почула ніжний вальс Шопена
Про радість, щастя, доброту.
Мов та закохана дівчина
Всміхнулась — погляд зоряний.
І сонечко пригріло з неба,
Заграв рум'янець багряний.
А недалеко вільний вітер
Побачивши її красу.
Він написав з кленових літер:
"Лише одну тебе люблю".
27.08.2019 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2022
автор: Аквілина