Календар

Ти  почуй  мене,  Січню!
Монолог  твій  незвичний
Прочитав  мимоволі  давно.
Неживі  змерзлі  трави,
Незакінчені  справи
Бачив  я  у  широке  вікно.


Ти  скажи  мені,  Лютий,
Як  я  можу  забути
Твою  теплу  міську  заметіль?
Вечори  твої  темні  -  
Тільки  спогади  щемні,
Що  приносять  і  радість,  і  біль.


Оживала  природа
І  шукала  пригоди
В  теплих  фарбах  своїх  весняних.
Але  красеню  Травню
Я  навряд  чи  поставлю
Вищий  бал  за  обставин  своїх.


Доброзичливе  літо
Сонцем,  зеленню,  житом
Не  зачепить.  Мерщій  омине.
Ти  пробач  мені,  Серпню,
Мій  характер  нестерпний,
Але  осінь  врятує  мене.


З  головою  порину
Я  в  жадану  країну
Без  кордонів,  ухвал,  заборон.
Заспіваю  я  Жовтню
Тиху  пісню  самотню,
Вранці  знов  пригадаю  свій  сон.


Кожний  вдих,  кожний  видих
У  хвилинах  розмитих
Має  присмак  якихось  примар.
Хто  ж  у  тім  винуватий,
Що  їх  так  небагато,
В  кого  теж  є  такий  календар?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський