Бог є любов - Суть вічна і свята,
І нас такими бачити бажає,
А ми в гріхах святкуємо святА...
Нас не хвилює, що Бог відчуває.
Що відчував в той день Він, як Отець,
Як за наш гріх Христос прийняв відплату,
Щоб смертний гріх забрати із сердець,
Подібними Йому могли щоб стати?
Що відчуває, дивлячись на нас,
Як байдужа Ціна Спасіння грішним,
Святкуємо й Різдво, й медовий спас,
Не каючись перед Христом Безгрішним..
Хто, бодай раз, від зради біль відчув,
То й зрозуміти тим Христа не важко,
Дар вічного життя Він нам здобув
Чом вірними Йому нам бути тяжко?
Чому Йому не ввіремо серця,
Бо Він, як Вчитель, взмозі їх навчити:
Любити - життя вічного Творця,
І ТАК, ЯК любить Він, людей любити?
Бог місце покаяння душам дав:
У ніг Христа, Хто взмозі гріх з них змити,
Хто вічного життя здобув їм Дар,
Щоб їм, як дітям Божим, вічно жити.
Святкуємо і Пасху і Різдво,
І безліч свят, що видумали грішні,
Шлункам купуєм їжу і питво,
Де ж взяти душам почуттів безгрішних?
Бажання як нема Христа знайти,
Душі майбутнє, значить, не хвилює,
До раю ж без Христа, ій не ввійти...
Тоді ж куди душа з гріхом прямує?
Христос платив за нас Своїм життям,
Щоби від пекла душі врятувати,
Та прощення гріхів, без каяття,
Не може грішним душам Він надати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2022
автор: Ведомая любовью