Люби Україну, як вперше, люби,
Бо ж перша любов – єдина,
Вона на вогненних шляхах боротьби
За вільну від пут людину!
Люби Україну, і сиву, й нову,
Що світ цей заворожила,
І білу хатину, і в сріблі траву,
І у споришах стежину.
Люби Україну за лоно її,
Де місце було й для тебе,
За окрик тривожний згори журавлів,
За синь весняного неба.
Люби Україну за дивні пісні –
Таких не зустрінеш в світі, –
За зорі, липневі, правічно-ясні,
За серце, добром зігріте.
Люби Україну – це твій оберіг,
Тож ним дорожи до скону,
Бо там твій праотчий єдиний поріг
І мати біля ікони.
Люби – не прості це – магічні слова –
Народжені із любові,
Святиться ім’я її у молитвах,
Котрі кожен шле до Бога.
Люби Україну і в сні, й наяву,
Розп’яту вогнем, в руїнах,
Народжену в муках, та духом нову.
Люби свою Україну!
25.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2022
автор: Ганна Верес