Досить, вставай, не треба. Викинь усі листи,
Видали повідомлення, фото, мої пости,
Потім зміни паролі, зачіску і замки,
І вже зведи ту дату з тильного боку руки.
Після забудь всі фільми, страви і всі пісні,
Повикидай сорочки, ті, що мені тісні,
І познімай картини, потім сережки з вух,
З пальців каблучки, з шафи наші відбитки рук.
Викинь усе до біса, постіль також туди,
Повикидай магніти, потім попий води -
Треба на день не менше чи півтори, чи двох,
Обов'язково снідай, кава - вона не бог,
Їй не молись, поменше, не забувай про зал,
Бігай о шостій в парку, там, де старий вокзал.
І не сумуй, ти сильна, вчись і поменше спи,
Хай травматолог гляне хрускіт усе ж стопи...
Знаєш, а було добре. Викинь усі листи,
Викинь, не зберігай їх, видали всі пости,
Потім зміни паролі, зачіску, колір стін,
Потім забудь, не треба, досить, вставай з колін...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Аарон Краст