Танки йдуть по Вкраїні…
Так, по «сестрі» вчорашній.
Давлять все й Чураївних,
І не у рукопашнім.
Йдуть по новеньких трасах…
По чорноземах суне
Дика азійська раса,
Губить дитя й красуню.
Довгі, важкі колони
Йдуть на прадавній Київ,
А за кермом ті клони,
Розум яких покинув.
Лязгання скрізь луною
Над українським полем –
Сунуть на нас війною
Орки й частують болем.
Танки повзуть і з Криму,
Стогне Донбас і Південь,
А під люком – без гриму,
Ті що у пекло підуть.
З швидкістю черепахи
Йдуть без перепочину,
І уже скоро прахом
Підуть відомим чином,
Як нещодавно в морі
Крейсер «Москва» загинув.
Скінчиться наше горе –
Знайдуться їм могили,
Адже ми з УКРАЇНИ!!!
23.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Ганна Верес