В тихім саду уповільнюю кроки,
Дивно шепочуть у слід мені роки,
Ніби думки у життєвих картинах,
Звуки земні, наче нотні хвилини
Згодом здалося розкинувсь світанок,
Ніжно торкнувся красою фіранок,
Мила канва, що їх так прикрашала
Рідний мотив у кімнаті лишала
Світ розчинивсь - чути кроки в світлині,
Кавовий смак ще відчутний понині,
Тістечка запах лишився в кімнаті,
А у душі знову думи крилаті
В ніжне творіння казкової ночі
Тихо вдивлялися очі дівочі
Та у душі залишилася ласка,
Мабуть була не реальність, а казка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик