Я ,сіла в швидкий поїзд експрес
їду по маршруту весна-літо.
Мчить,що іскри сипляться з колес
Дивлюсь у вікно, як зріє літо.
Думкою лину в чисте поле
Туди, де цвітуть любисток ,чебрець.
Розляглись жита немов море
Сплітаю літу -літечку вінець.
За гаєм стільки доріг, стежок
І я,заблукала в житнім раю.
Перейшла кладку, через місток
Жара, від спраги воду шукаю.
Бачу кісельову криничку
Зупинилась водички попити.
Вмила своє біленьке личко
Присіла, тут трішки відпочити.
Пахне липа ...жнива покоси...
Задрімала час...минуло літо.
А наступна зупинка -осінь
Йдуть дощі...листя зриває вітер.
Так хочеться, ще тепла літа !,
Щоб купатись у росяних травах.
Зібрати колосочки жита
І милуватись літом в загравах.
Летять ,летять журавлі у даль
Забрали десятки літ з собою.
Лишили в моїй душі печаль
Осінь... стелить туман під горою.
За п'ять хвилин тре' виходити
Іти в осінь- золотий листопад.
Я, не хочу літа лишити
Білі ночі -казковий зорепад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Чайківчанка