Весняний сад прекрасний у ночі:
Після дощу розбуджено рослини,
Небесний пастир десь у височі
По полю розсипає все перлини.
Тут пахне дивно з мокрої землі,
Дерева прикрашаються листками,
По водній гладі брижі йдуть малі,
Такого я не бачив вже роками.
Все ожило. Усе вернулось жити.
Трава - смарагди, древа - мідь і сталь.
І квіти всюди! Квіти - самоцвіти!
Сирена-банша. Знову виє. Жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: П’еро