На могилі побратима

                           Радіонову  Володимиру  Олександровичу
                           20.01.1989  –  10.08.2022

Мовчи,  козаче,  тут  слова  безсилі,
тут  навіть  вітер  множиться  на  нуль.
Стоїш  у  побратима  на  могилі,
це  він  тебе  прикрив  од  вражих  куль.
Його  чекала  донечка  удома,
він  мав  і  бізнес,  і  круте  авто…
Але,  як  нині  кажуть:  був  «свідомим»
і  пам’ятав:  якщо  не  я,  то  хто?!
Таких,  на  жаль,  не  любить  суча  влада,
але  вони  надійніші  за  щит
ідуть  на  танки,  на  ворожі  гради…
Ці  люди  мов  могутній  моноліт.
Можливо  сотворив  нас  Бог  із  пилу.
Такі  ж,  як  він  із  тектонічних  плит.
Мовчи,  козаче,  тут  слова  безсилі
навіть  оці,  що  в’їлися  в  граніт.
14.08.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: Микола Соболь