Не треба зойків і отрути
У вигляді поганих слів
Мені тебе вже не забути
Куди б не йшов, куди б не брів
З тобою в нас було раніше…
Не розмовляли п’ять хвилин
А потім знову все найгірше
Тонуло в посмішці твоїй.
Адже ти вміла пробачати
І не тримати щось таке
Що може болю нам завдати
Коли до нас осінь прийде.
Ось уже Спас гуляє двором
Солодким медом пригоща…
Давай забудемо про гонор
Щасливий той, хто все проща.
14.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: wanatol