Я в руках божих є глина для кувша
він сотворив мій образ на благо світу.
А він знає, що потребує душа,-
Щоб від спраги напитись водиці вліті.
Господь великий майстер, творець добра-
Майструє посудину з глини на щастя.
Щоб прийшов у гості брат, а чи сестра,
Родину єднала мова, як причастя.
Всевишній - володар наших доль - життя
Ліпить нас, щоб ми відчували тепло рук.
І в дусі гартує з кожним днем буття .
Вчить нас трудитись ремеслу - різних наук.
З під рук творця по гончарному кругу
Глина є прозоро блискуча, як кришталь.
Обпалена вогнем у красі - другу
Є подарунок неба тверда немов сталь.
А кожен товар має свою ціну
Ти, можеш мене оцінити в монету.
Я оспівую землю несу весну
Я дзвін - чиста водиця для злету.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Чайківчанка