Достигаюче літо із присмаком серпня.
Гілки гнуться від яблук, пожовкла трава.
Скоро осінь...
Хтось лає її з пересердя,
Наче винна у чомусь природа сама.
Серпень м'яко, як кіт, що в мене на колінах,
Муркотить свою пісню крізь тінь вечорів.
Полохливі пташки гомонять без упину,
Бо збиратись пора до тепліших країв.
Вишивають зірки візерунки на небі
Наче бісером,
Темний його оксамит
Загортає у тишу все місто -
Не треба
Турбувати його цокотінням копит -
Але вересень скаче, везе позолоту
Для осінніх забав
На рудому коні.
Посміхаюсь тихенько від щастя
І плачу -
Якось солодко-сумно у серпні мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2022
автор: Наталі Рибальська