Тут рій хаток. Смереки за містком,
Де тишу вишиває в горах світок.
І час неспішно котить потічком,
І дощ мені ворожить пізнє літо.
Зірки жену на плай, мов череду.
І радість, як буркут, мені по вінця.
Трембіти кличуть знов – мольфари душ,
І крила день плетуть по колу сонця.
10.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2022
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР