Створив Господь квітучий рай й сказав:"Даю вам, діти!
Живіть у радості щодня, навчіться все любити.
Прошу вас: Землю бережіть, цю крихітку маленьку.
А я дивитимусь на вас й радітиме серденько.
Для вас зелені тут ліси, для вас моря і ріки.
Безмежні вам даю поля, тут всім є, що робити.
Сипну у жменьки ще зернят, у мене їх багато.
То ж сійте щедро з року в рік, на будні і на свято.
Сади цвістимуть щовесни, і буде цвіт той ніжним.
І літечко прийде до вас з теплом, в вінку розкішнім.
І осінь золотиста всіх порадує плодами.
А от зима прийде завжди з морозом і снігами.
Я срібний місяць засвічу і зорі в небі ясні.
Нехай освітять долі шлях і ваші дні прекрасні.
Дзвінка тут пісня в солов’їв… і ваша залунає.
Там, де почую, буду знать: всяк Бога прославляє.
А сонце збудить вас щодня, по світу помандрує.
І ніжний, ясний промінець усім вам подарує.
Той промінь - ваш є оберіг, що вміє зігрівати.
Дає він право теплоту всім в світі дарувати.
То ж кожен в серці бережіть промінчик свій ласкавий.
Тепло сердечне дарувать всім можна, щоб ви знали.
Та будьте пильними, бо ж зло лихе по світу бродить.
Забрати хоче теплоту і лишенька накоїть."
Ото ж міркуймо всі тепер... Невже нас зло приспало
і теплий сонця промінець із серденька забрало?
Таки приспало. Бачим всі. Ой ли́ха ж є багато…
Та ті, хто світло це зберіг, зло зможе подолати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2022
автор: Надія Башинська