Тобі кажеш надто важко,
Не можеш пережити і день,
Купуючи на гуманітарці лашки,
Достаток випада із жмень.
А як воякові на фронті, пташко,
Коли заграви ворожих знамень,
Навіть їдять в окопі паску,
На горлі стоячи власних прагнень.
Бажає у стресах ласки,
Навкруги кров від поранень,
Не знімає ніколи каски,
Змученим стає щодня впень.
Смертельні там війни фрески,
Не хочеться спілих черешень,
Коли російських ударів сплески,
І випирають патрони з кишень.
19 червня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Володимир Кепич