Колобок (Нова інтерпретація для дитячої вистави)

Автор:
Якось  бабі  дід  сказав
Дід:
Я  голодний  як  удав
Хочу  їсти,  хочу  пити
Щось  вари  бо  буду  бити!!!
Автор:
Баба  встала  з  переляку
Підірвалась  і  летить
За  годину  у  каструлі
Хавчик  принесла  дідулі
Облизався  дідуган
І  заглянув  у  казан
В  казанові  наче  м’яч
Ароматний  був  калач
Дід:
Бабо,  Що  ти  наробила?
Монста  з  хліба  ти  зліпила?
Баба:
Ой  дідоро,  не  бурчи,
Колобка  кусай,  жери!!!
Автор:
Тільки  дід  роззявив  рота
Закричав  наш  колобок
Колобок:
Відчепись  і  рот  закрий!
Ти  беззубий  і  старий!!!
Автор:
Дід  злякався  і  упав
А  колобок  у  ліс  помчав
На  галявину  одну  прикотився  колобок
Де  зайчатко  косооке
Зголодухи  барабанить  рок.
Як  узріло  зайчення
М’яч  з  очима  ароматний
Підійшло  й  відкрило  рот,
Тільки  хтіло  відкусити
Як  духмяний  закричить:
Колобок:
Відчепись!  Я  хочу  жити
І  бігом  кущами  брись…
Автор:
Тож  голодний  і  сумний
Зайчик  геть  пішов  мерщій
Пересікши  автотрасу
Колобок  у  лісі  знов  гуляв
І  аж  раптом  на  стежині
Вовк  на  зустріч  завітав
Вже  від  голоду  він  жер
Жолуді  й  кору  з  дерев
Тут  побачив  колобка  і  танцює  гопака
У  своїм  цікавім  танці  підійшов  до  колобка
Облизавсь,  роззявив  пащу
Й  тут  як  рявкне  наш  турист  
А  ж  у  вухах  чути  свист
Колобок:
Зараз  зуби  поламаю  
Якщо  ти  не  підеш  геть
Бо  такий  вже  досвід  маю
Дід  з  інфарктом,  в  зайця  стрес
Автор:
Вовк  у  ступорі  стоїть,
Колобок  наш  геть  летить
Днів  чотири  він  в  дорозі
Й  вирішив  поспать  в  барлозі
Тільки  він  почав  дрімати
І  ось  раптом  хтось  реве
Косолапий  повернувся
А  в  барлозі  хтось  живе
Колобок  не  розгубився
Мохом  страшний  грим  зробив
І  як  вискочить  з  барлоги
Ледь  ведмедя  з  ніг  не  збив
Навів  жах  на  бідолагу
І  що  сили  дременув
Покотився,  що  є  духу
Куди  бачив  й  де  не  був.
Так  котився  дуже  довго
А  про  нього  на  весь  ліс
 Порозносились  вже  слухи
Всю  еліту  він  розніс.
Тож  лисичка,  хитра  діва,
Щоб  здобуть  авторитет
Колобка  згубить  хотіла
І  навівши  марафет
На  прогулянку  пішла…
Колобок  її  зустрів
І  відразу  полюбив.
Тай  повівшись  на  красу  у  її  пішов  нору.
А  лисичка  знову  й  знову,
Колобкові  колискову
Заспівала  сто  разів,
Поки  той  геть  не  зомлів.
Тільки  сон  взяв  колобка
Лиска  ротика  відкрила
І  що  сили  укусила.
Та  зачерствів  колобок
Бо  гуляв  він  надто  довго
Й  через  те,  що  був  твердий
Рудохвоста  в  мить  завила
Й  усі  зуби  загубила…
І  від  крику  колобок
Геть  помчався  на  утьок…
УСІ  РАЗОМ:
У  цій  казці  є  мораль
Що  попало  в  рот  не  пхай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Mr.Iuda