Вишивала мати рушники для доні,
вишивала маки, пелюстки червоні,
вишивала сонце, золоте колосся,
щоб коханій доні все життя вдалося.
Вишивала мальви білі та рожеві,
щоб стежки- доріжки всі були веселі,
щоб коханій доні горя й бід не знати,
голуба й голубку вишивала мати.
Вишила калину, вишила червону,
вишила стежину, щоб вела додому,
щоб з доріг далеких завжди повертала,
оберіг на щастя доні вишивала.
Приспів
Долю, долю вишивала мати,
вишивала доні щастя на рушник стати.
Автор Зоя Журавка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Зоя Журавка