Приїжджали до бабусі внуки
Раз на місяць , було й два колись.
Майже тридцять днів розлуки
Пролетіли , тепер веселись.
Хтось бабусі малював малюнки,
Хтось пісні співав , вірші читав.
Роздавала бабця подарунки
Кожен , щоб її запам"ятав.
А в обід , усе було за планом ,
Їх чекала курка на столі.
Із духовки , печена , рум"яна.
Полюбляли курку ту малі.
Кожному шматочок , ще й добавка.
Хто , що любить те і підбере.
Тільки бабця лапки забирала
І хвалила: -М-м-м-м яке смачне!!!
Так нікому лапки й не дістались.
Все гадали , от який в них смак.
І у вечері міцненько обнімались.
Бабця плакала , бо то любові знак.
Діти мріяли , хай часу трохи сплине,
Вони всі дружненько підростуть.
Гроші будуть мати і спокійно
Лапки курячі , як бабця розгризуть.
Так минали місяці щороку.
Внуки їздять , бабця їх прийма.
Їдять курку, стара лапки смокче,
Час летить...І бабці вже нема...
Вже в онуків є дорослі діти.
Пролетіло все , як одна мить.
Постаріли...тепер в них онуки,
Курка на столі уже стоїть.
Гості в хату. Шумно , веселяться.
Все повторюється в нашому житті.
Біля них старих юрбляться.
Тепер ти у них на висоті.
За обідній стіл всі дружно сіли,
Ділиш ти всім порівну м"яска,
А собі дві лапки залишила.
М-м-м-м які смачні!!! Такі діла...
29.05.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Степан Олександр