Ображаючи рідних не забувай,
З якого ти роду, друже.
Усе має свою межу і край,
Настане колись і байдужість...
Людину з допомогою
Ти не проганяй.
Бо з нас, ніхто не вічний.
На кожного чекає "свій Рай",
Дістатись б туди, не скаліченим.
Душу в друзки не розбивай,
І ран, не роби глибоких.
Щоб бути щасливим тобі,
Не ображай "одиноких".
©Наталія Малярчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2022
автор: Наталія Малярчук