* * *
Торгує пізнє небо снігом хмар,
І ріжуть хлібчик сонця ластів’ята.
Черешня біля хати вже сама,
І щиро молить тишу рута-м’ята.
Тримає пам'ять дні, як древній тин.
Вже сам, немов роса, почав сивіти…
У мені смуток хоче прорости,
А я, мов клен, листком малюю вітер.
06.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2022
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР