Народжений під знаком Водолія,
Серед зими, морозів і хуртеч,
Подавсь я з аргонавтами Орфея
Шукати Еврідіку у Пентей.
Відвертою і щирою душею,
Кохання пестив на краю світів…
Щастило мені більше чим Енею –
Піднесла доля аж троїх синів.
Вони, як пісня виспівана в серці
Високі і стрункі… Всі – блищики очей!
В сонаті неба їх мажорність терцій
Ступає до окрилених грудей.
Обняли світ і золотий серпанок,
І журавель, що з ними прилітав…
Мої сини, даю що є у спадок:
Чого надбав, наміряв, написав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2022
автор: Володимир Чорномор