Єдиній

Забути  я  її  не  зміг…..
Ті  поцілунки  теплі  й  ніжні…
І  навіть  коли  падав  перший  сніг,
Здавалось  що  навколо  квітнуть  вишні….

І  в  серці  завжди  квітнула  весна,
Коли  тримав  іі  за  руку….
І  посмішка  іі  така  легка,
В  душі  моїй  втамовувала  муку…

Боявся  втратити  іі…
Ту  одну,  що  полюбив  до  скону…
Ту  що  у  снах  являється  мені,
Чий  образ  бачу  як  святу  ікону….

Запах  волосся  її  як  цвіт  полів,
Ще  досі  наче  відчуваю…
І  з  кожним  співом  солов’їв,  
Я  згадую,  як  я  її  кохаю….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2022
автор: Сергей Склярук