Знов пролітають стежинами
В наше минуле думки,
Тішимось щастя хвилинами,
Де зустрічалися ми.
Думка летить поза обрієм,
Крила є в кожного з нас,
Різні дороги нам випали,
Та не забути той час.
Та не забути той час.
Приспів:
Біжать, летять кудись роки,
Снують свою сріблясту нитку
Незвідані свої світи,
В щасливе майбуття нас кличуть,
В щасливе майбуття покличуть.
Знову чарує цвітіннями
Квітів краса під вікном,
Небо у зорях чарівнеє
Світить, як в юності, знов.
Пари у вальсі кружляються,
Спогад охоплює нас,
Наші роки повертаються,
Нам не забути той час,
Нам не забути той час.
Приспів:
Біжать, летять кудись роки,
Снують свою сріблясту нитку,
Мого кохання ті стежки
У юність знов мене кличуть,
У юність знов мене покличуть.
Автор слів Зоя Журавка
Музика Василя Симулика
Виконує Марина Мілевська (м. Хорол)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: Зоя Журавка