Так далеко

Так    далеко  від  мене  ти.    Полем  і  степом  і  лісом
Доля  нас  розділила,      мабУть,  не  зустрітись  ніколи.
А  я  знаю  й  сьогодні,  хто  зорі  дістав  би,  й  розвісив
Лиш  для  мене  одної.  Та  плине  буденність  по  колу.
Спеку  змінюють    осені  мокрі  і  зими  морозні,
І  весна  за  весною  згорають  свічАми  каштанів.
Наші  зорі  незаймані  котять  рокИ  своїм  возом,
Та  питають  і  досі  у  тебе,    чому  не  дістав  їх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2022
автор: Lesya Lesya