Я раптом збагнула: що більше не вірю,
Що всі окуляри брехали мені,
Ніколи, напевно, не здійсняться мрії,
Які набажала "любимій" собі.
Об дійсність розбились на дрібні уламки,
І клеїти жодну вже сенсу нема.
Я раптом збагнула, що всі сподіванки,
Як марні надії, тримала дарма...
Та попри цей розпач, ловлю соломинку,
І впевнено знову на ноги встаю.
Зневіра здолала лишень на хвилинку -
Я мріяти буду допоки живу!
14.06.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2022
автор: Пташка Радість