Колихала мати сина, раділа, співала,
Колихала мати сина, надію плекала.
Коли виросте синочок, буде помагати,
Буде матінка старенька, онуків гойдати.
Підростав її синочок, а мати раділа
І у Бога для дитини, доленьку просила.
Душу в сина укладала, мужнього ростила
На невісточку чекала, щастячка просила.
Війна клята прийшла, син землю боронить,
Не спить мати бідолашна, за всіх діток молить.
Не зуміла вберегти, молитва синочка,
Положила на могилу мама вже віночка.
Розривалось її серце, боліла душа,
Залишилась бідна мати, на світі одна.
Задрімала бідна мати – в сні колише сина,
І не вірить, що на Небі вже її дитина.
Колихає мати сина, співа колискові
І не хоче повертатись у цей світ жорстокий.
Колихала мати сина, сльоза покотилась,
Прокинулась - сиротою, вона залишилась.
І не миле їй життя, немає надії
Залишилася сама, розбилися мрії.
Колихала мати сина, в сні з ним залишилась,
А на небі десь нова, зоря народилась.
Надія Гуржій
22,04; 29,07,2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Надія Гуржій(Свинар)