Отрута й жовч в кацапській крові,
Не люди це, а звірина!
Вони плодяться не з любові,
А лиш по п’яні, з "бодуна".
Кацапський дух смердить усюди,
Де слід залишився від лап.
На вигляд, начебто як люди,
На рило глянеш, ні кацап!
Створіння у людській подобі,
Ну, що тут скажеш – кацапня!
В них закарбовано на лобі,
Це ворог наш, а не рідня!
Одвічний ворог, був і буде,
Це пам’ятаймо повсякчас!
Хто їм повірить, чи забуде,
Війну накличе знов на нас.
28. 07. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2022
автор: Мирослав Вересюк