Від пекла нас врятуй, яке обрали ми

Від  пекла  нас  врятуй,  яке  обрали  ми

За  що  нам  ця  війна,  скажи  нам,  Милосердний,  
Чому  ми  стоїмо  у  прірви  на  краю,  
Всі  наші  молитви,  невже  не  щиросердні,  
Не  чуємо  чому  ми  відповідь  Твою????  
Чому  бомблять  міста,  де  дітсадки,  та  школи,  
За  що  бомблять  бійців,  і  мирних  громодян,  
Невже  байдужий  Ти,  що  діється  навколо,  
Невже  наші  життя  для  Тебе  як  бур'ян????  

За  що?  Молю,  скажи,  Святий  і  Віковічний,  
Чи  є,  як  є,  -  то  де  спасіння  острівець,  
Невже  всіх  справ  фінал  -  для  кожного  трагічний,  
Міг  написати  Бог  -  Небесний  наш  отець????  
Бо  вирок:  "смерть  за  гріх"  -  оголосив  всім  грішним.
Усіх  смерть  забере,  хоч  знають  на  землі,  
Питає  Бога  хто:  а  в  чому  всі  ми  грішні,  
Опинимось  чому  в  фіналі  на  нулі????  

Відчула  серцем  я  -  чого  від  нас  Бог  хоче:  
Щоб  підкорились  ми  Йому,  як  дітлахи,
Щоб  статус  душам  дав:  "Святого  Бога  дОчки"  -  
Христос,  Хто  смерть  прийняв  за  наші  всі  гріхи.
Молилась  щоб  душа:  прости,  Христос,  гріх  смертний,  
І  ремеслу  навчи  безсмертному  "люблю",
Щоб  в  душах  царював  Дух  Переможця  смерті  -  
Що  спадок  надає  у  вічному  раю!

Христос,  Спаситель  душ,  навчи  їх,  як  молитись,  
Навіки  стати  їм  щоб  Божими  дітьми,  
Тобі  -  Царю  царів,  дай  Спрагу  підкоритись,  
Від  пекла  нас  врятуй,  яке  обрали  ми...

 ###################

Про  спасіння  молю,  як  жебрачка,  у  Бога

Бомби  з  неба  летять  на  людей,  на  дома,
Серце  стискує  страх  від  сирени  тривоги...
Як  творіння  Творця,  що  зроблю  я  сама?
То  ж  спасіння  молю,  як  жебрачка  у  Бога.
Я  творіння,  яке  кожним  вдихом  своїм,
Кожним  кроком  своїм  лиш  від  Бога  залежить,
Хіба  ж  мозком  моїм,  або  вмінням  моїм
Всі  творились  світи,  ті,  що  Богу  належать?

Як  творіння  Творця,  лиш  благаю  спасти,
І  мене,  і  дітей  від  пекельної  долі,
Милосердний  Господь,  гріх  наш  смертний  прости,  -
Що  ми  жити  зріклись  у  святій  Твоїй  волі.
"Незалежність  душі  від  Творця,  що  створив
Нашу  душу,  як  храм  для  любові  святої"  -
Смертний  гріх,  за  який  Христос  Кров'ю  платив,
В  душах  щоб  зберегти  Божі  вічні  устої!

Я  без  Тебе  -  ніщо,  як  творіння,  молю:
Викрий  гріх  наш,  щоб  нам  свою  зраду  відчути,
Щоб  відчути  в  пробаченні  милість  Твою,
І  Твоїми  дітьми  щоб  слухняними  бути.
На  Безгрішного  Сина  наш  гріх  Ти  звалив,
Віковічний,  Святий,  яви  милість  країні,
Погаси  злий  вогонь,  що  наш  гріх  запалив,
І  для  слави  Христа  збережи  Україну!

###################

А  цей  написаний  у  2014  році,  який  я  публікувала
на  російському  сайті,  з  надією,  якої  навчив  батько:  може  хтось  схаменеться...  


Земляне  -  гражданство  у    нас  одно


Мы  жители  земли,
Одно  у  нас  гражданство,
Бог  жизнь  дал  для  любви,
А  не  для  войн  гражданских,
Наш  первородный  грех  -
Предатель  жизнь  Дающих,
Дал  право,  чтоб  для  всех
Смерть  стала  -  в  ад  ведущей.

Смерть  учит:  Давших  жизнь,
Чтоб  не  любить,  не  слушать,  
А  своевольно  жить,
Не  думая  о  душах.
Не  думать  о  Цене,
Что  заплатил  Безгрешный,
Чтоб  не  гореть  в  огне
Геенны  душам  грешным.

Решив  душой  избрать
Грех,  что  несёт  проклятья,
Мы  стали  убивать,
Как  Каин,  своих  братьев.
Кто  завистью  бомбил
И  дом  и  душу  брата,
Кто  кулаками  бил,
Кто  бомбами,  кто  матом.

Закон  Творца  души,
Душою  не  приемля,
Преобразить  спешим
Мы  в  ТВД  всю  Землю.  
Коль  по  душе,  увы,
Военное  искусство,
Убьют  наши  умы
Все  родственные  чувства.

Гражданская  война,  
Где  брат  воюет  с  братом,  
В  любые  времена  
Шла  ради  власти  злата.  
Ведь  золотой  металл  -  
Опора  кресел  тронных,  
И  он  не  перестал  
Звать  в  бой  монетным  звоном.  

Гражданская  война  -  
Раздолье  для  зверинства,  
И  там  идёт  она,  
Где  в  вере  нет  единства,  
Где  по  Законам  жить,
Что  Бог  дал,  не  желают,
Не  любят  Давших  жизнь,
Где  братьев  убивают.

Ведь  Каин  не  любил
Родителей  -  жизнь  Давших,
Он  Авеля  убил,
Кто  был  их  сыном  младшим.
Бог  жизнь  дал  для  любви,
И  как  Он  нас  рассудит?
Кто  Бога  возлюбил,
Им  сотворённых  любит.

Спасителю  души,
Коль  души  не  вверяем,,
То,  кто  научит  жить,
Их  по  Законам  рая:
Святому  "я  люблю"  -
Основе  вечной  жизни?
Ведь  неспроста  в  раю
Душе  не  правят  тризну..

Не  даст  гражданства  нам
Всех  наших  душ  Отчизна,
Увидев  по  делам,
Что  мы  не  любим  жизни.

«ТВД»    -  театр  военных  действий,  понятие  появилось  в  начале  XIX  в. в  связи  с  бурным  развитием  средств  вооруженной  борьбы  и  теории  военного  искусства.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Ведомая любовью