Поплавали собі лебеді по плесі ставковому та й здійнялися в якісь краї. Поспостерігали за рибкою шипуни, попоїли - та й в путь. Добрий край полишили, але кращого поринули шукати. Хороша четвірка пернатих. Ні слова про кохання, ні слова про т.зв. високі почуття. Лишили тільки дещицю краси (скільки той край заслужив) та й вперед, без минулого в майбутнє. А ви ж знаєте, як то чорна барва мультиплікує красу, чи не найліпше зо всіх. Хто заступиться за квартет лебединий, окрім самого автора? Добрі птахи для ставка і для прирічкової вільшини, як лелеки для чиєїсь оселі та цілого села. Віддалися і віддалилися. Трохи, міркуючи по-комп`ютерному, не видалились. А, може, воно так і сталось, бо їх стало четверо, що і зберегли свою звичну, як натура, праведну красу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2022
автор: Ти