Життя багате
Й по-іншому не буде.
Долі не служу.
Що було й що не збулось –
Дорогим залишиться.
.
П’ють щастя оси
З медового кохання.
Порятунку смак.
.
Іду від тебе…
Ревуть вітри. Сумують
Дитячі очі.
.
Проходять роки,
Образою розп’яті.
Поділений світ.
Одне в дитячій думці:
І тато й мама – разом.
.
Задивляюся
На твоє щастя німо.
Буцім – байдуже.
Чому ж вночі не спиться,
А вранці сонце меркне?
.
Зійшло кохання,
Живий цвіт потоптавши.
Розірвалося.
Не смій повзти у душу
Каяттям. Наш час минув.
.
Горнеться вечір
До зоряної ночі.
Заздрості нема.
Однак, у цьому світі,
Крім нас є наші діти.
.
Осиротіла
В житті без тебе, любий.
Розійшлись шляхи.
Тепер занадто пізно –
Двом нам уже не бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2022
автор: Едельвейс137