Диво - світанок малює небеса,
Дивлюсь на обрій серце завмирає,
Небо ясніє, дарує чудеса,
То веселково, то жовто виграє.
Тепле проміняння прилягло до землі,
Ранковий подих припада росою,
Мов із небес, передав привіт мені,
Зірки в очицях, любуюсь красою.
Шле щедрий дотик, сонячне проміння,
І хмари лестить, ледь гарячим світлом,
Тм уже хутко з`явилось пломіння,
Та за секунди, біліє помітно.
Я повтішаюсь, миттєво іскриться,
Виграє блиском золота і срібла,
Це ж так світанок, з ранком веселиться,
Уже й проснулась, Україна рідна.
Ця нічка добра, сирени не гули,
На мир надія, ще жевріє в серцях,
Якби ж війну, ми спинити змогли,
Душа б світанкам, раділа, як той птах!
18.07.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2022
автор: Ніна Незламна