Козак дівчину покохав,
Неначе вперше за життя.
Любив, обожнював, чекав,
Вона, як зірочка ясна.
Ночами сон чомусь не йшов,
Заполонила всі думки.
Потрапив в дію тих оков,
Її красі все завдяки.
Їй суперечити не міг,
Своїми чарами взяла.
В об'єднання коханих тіл,
Не потребують там слова.
А сталося все в час війни,
Зайшли бійці у те село.
Вперше зустрілися вони,
У мить кохання розцвіло.
Зустрів тоді і покохав,
Одна вона на все життя,
Її постійно бачив в снах,
Щаслива доля їх звела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Валентина Ярошенко