Лежала скрипка на стриху, лежала
Багато років там, однісінька одна.
Її душа багато б розказала,
Якби на мить відчула дотик скрипаля.
Заграла б про любов, що зупиняє війни,
Про почуття, що вічністю горять.
Про ніжне серце дівчини - царівни,
Про очі юнака, що пристрастю яскрять.
Не грає, не чарує душу скрипка,
У неї обірвалася струна.
Її відклали та забрали крила,
Старими спогадами тішиться вона.
Лежала скрипка, порохом припала,
Багато років, там однісінька одна.
У мріях не одну весну стрічала
І думала про майстра - скрипаля.
09.06.2020 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2022
автор: Аквілина