Що можу дати я йому, окрім любові?
Нічого з того, що над ним засвітить німб.
Тому й жене мене щодня із дум і крові,
Мов у спекотне літо люд із вулиць грім.
Його позицію я розумом приймаю.
Але не серцем. В нього правила свої.
Мости надії головою я ламаю,
А серце зводить їх, мов гнізда солов’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Крилата (Любов Пікас)