Останнім часом ворогами стали ми самі для себе
Готові знищити усе, що нам здається не своїм
Навколо нас бажання в мирі жити просто гине
Ідем вперед і залишаєм всі здобутки у життя руїн
Бажання наші в першу чергу, і завжди важливі
Ми слідуєм відлунню що не завжди достовірне
Як завжди ми до інших подумок і дій вразливі
Бажання бути на переднім плані, - неодмінне
Нас знищують наші нескорені, думки невпинні
Здається що навколо нас лише невірні люди
І зрадою вважаємо чужі слова зовсім безвинні
Вбачаються поступки нам негідні нас повсюди
У відповідь говоримо усе що так нам наболіло
Від чого серце розвивається і неможливо спати
Бажаємо щоб слово наше швидше кулі полетіло
Бо хочеться завдати біль у відповідь, розплати
Але ми боляче у відповідь наносим собі рани
Відлуння з часом донесе іще слова які звучали
І попадемося в свої розставлені в серці капкани
І зрозумієм правду ми, насправді, що втрачали
Як завжди впевнені говорячи слова що ранять
І правоту свою готові захищати знов і знову
Душа тривожно все ж болить, неможна встоять
Згадавши закінчили як свою останню ми розмову
Ми знищуєм усе життя що не дає спокійно жити
Згорає все старе, що так в душі й не прижилося
Готові далій йти вперед хоча і хочеться тужити
З надією на те щоб те що так шукаємо знайшлося
13.07.2022. (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2022
автор: Ярослав Яресько