Думки сховаю, між словами, між рядків
Щоби забути, про клятущих ворогів
Бо так снують, аж дибом стає волосся
Нам тільки б миру, щоби краще жилося…
Чим заважаємо? Що вмієм трудитись?
Що в Бога вірим, спроможні помолитись
Й виконувати, всі заповіді Божі
Щоб квітли, біля хат, дивовижні рожі….
Важкі думки, чутно вирує в венах кров
А чи забули, що таке справжня любов
Чому сусіда, всіх орків не навчили
Чи не те небо, не те сонце над ними?
Мо» сліпі…. і не бачать краси земної
Невже їм, хочеться жити, як ізгої?
Чому убивцею ти став, терористом
Приносиш смерть,снаряди, як намисто
Із голок. Жаль, забирають людські життя
Задумайсь, в тебе, яке буде майбуття?
Думки- думки, уста шепочуть тихо- тихо
Ой, як болить, нащо приніс сльози, лихо….
Важкі думки, зажура… як їх позбутись
Де взяти сил, щоб вистоять, не прогнутись
Не втратить мрій і віри в світле майбуття
Щоби пожити й відчути радість, щастя.
12.07.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Ніна Незламна