За променем промінь повільно згасає,
І світла все менше навколо мене стає,
Хтось з останніх сил кудись поспішає,
Тендітна іскра проти темноти повстає.
Та ніч всеодно настане, холод землю укриє,
Світ притихне, щоб побути наодинці з собою,
І у роздумах душу у вічності хвилях омиє,
Щоб ще раз зустріти ранок зі мною й тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Вікторія Воля