В тобі немає нічого зайвого,
нічого гладкого, крім блакиті у кришталевому відзеркаленні.
В м'якому волоссі твому граючись,
бачу гострі списи і сніг у западинах.
Краплі з неба як струм освіжаючий,
знов безмежні простори і райдуга...
Крила мокрі від літніх, теплих дощів, чередуються градами...
Камінці під ногами розсипаєш рунами -мапами...
обіймаєш найріднішими обіймами знову мене...
А вода точить час, омиває і згладжує...
Добре так, що наразі нам байдуже,
якщо завтра будеш недосяжний мені,
а я буду знову за межею крайнощів...
Бо сьогодні з тобою граємось ...
словами, секундами, змістом...
і всесвіту гранями...
Посеред Rocky Mountains від ока всебачущого ховаємось...
...
кохаємось...
https://youtu.be/7xqKL4QgUlU
фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: інша