Коли верх – це низ, а низ – це стеля,
Й немає суті, бо скрізь лиш простір.
Коли слова – непотрібні звуки,
Непрочитаний кимось розділ.
Коли хвилини поплавились й зникли,
І смак розчинився в повітрі, у роті.
Ми двоє чи ми поодинці?
Стає неважливо у цій самоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Mezu Svitlana