Пливи, мій віночку душистий,
пливи поміж ріні і трав,
між гойним, розлипненим листом
на відблиск небесних заграв.
На стукіт коханого серця -
десь там за розлогами днів,
де любощ, як патока, ллється
у душу розквітлу мені.
Пливи, не спиняйся ні миті,
і свічку свою не гаси!
Хай мрії мої розповиті
над ранок нап'ються роси
З долоні солодкої втоми,
з легкого туману в думках,
коли принесе аж додому
коханий мене на руках
Купальської дивної ночі,
духм'яної дивотрави...
Гойдай мої мрії дівочі,
пливи, мій віночку, пливи...
6.07.22 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Леся Геник