Віночок з білої ромашки
пливе в купальську, тайну ніч.
І тулиться співоча пташка
Купайлу до розлогих пліч.
І свічечка тримає промінь
на розмальованій руці.
Пливе віночок і не тоне
у пракупайлівській ріці.
А за ярами знов багаття
веселі мавки розвели,
убравши з папороті плаття
і запашної ковили
Приспавши Лукаша й Сварога,
пішли до танцю круг вогню,
де хтось шукає Білобога,
а чи Купайлову рідню?
Де хтось шукає серце світу
на ще несходжених стежках -
ясного папороті цвіту
у променистих потічках.
Там на спокійній гладі річки,
ромашковий пливе вінок,
пантруючи молитву свічки
і трем Купайлових думок...
8.07.21 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: Леся Геник