Весь почорнів,замулився ставок
Уже давно не чистять його люди
А той малесенький струмок…
Напевно і його не буде.
Та й берегів вже не впізнати
Вони позаростали осокою
Там перестали вогнища палати
Співать пісень цією дивною порою.
Війна…дівчата ворожать про коханих
-Де ж ти єдиний мій, прилинь…
Пускають в воду віночки із свічками
Але на фронті не до ворожінь.
Ставок не заслужив такої долі
І буде радість на його берегах
Іван Купала…літечко поволі
Котиться в осінь ховаючись в стогах.
06.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: wanatol